Офіційно введений до експлуатації 6 листопда 1966 року . Першим його керівником був Туриця Борис Максимович – випускник Одесського електротехнічного інституту зв’язку.
До складу встановленого обладнання входила радіорелейна станція ( № 6), телевізійний передавач мод. «ЛЁН»(без резервних блоків) з потужністю 25 квт, двох передавачів ультра хвильового диапазону потужністю по 4квт. кожний та дизельної електроустановки для забезпечення електроенергією на випадок її відсутності.
Штат працівників складався з 16 осіб. Всі ІТП мали вищу та середню спеціальну (за фахом) освіту.
Телевізійну програму та програму радіомовлення ретранслятор отримував по радіорелейній лінії зв’язку з Харкова від радіорелейної магістралі Москва—Симферополь та Київ- Черкаси- Полтава – Харків(для Українського радіомовлення).
Від Харкова до Білопілля задля цього було збудовано 6 радіорелейних станцій.
Перші телевізійні передачі розпочиналися о 10-й годині ранку трансляйією тестової таблиці (ТИТ-0249. рос.) для налагоджування телевізорів під час їх ремонту телевізійними майстернями.
Вихід в ефір Першої московської телевізійної програми здійснювався о 18-00 і тривав, зазвичай, до 22-30 або до 23 години.
Передачі Першої Української програми радіомовлення (в УКВ-ЧМ диапазоні) здійснювались передавачами моделі «Дождь-2»( до комплекту входило два передавачі по 2квт кожний , тобто при виході з ладу одного передавача – роботу забезпечував другий, але потужність при цьому знижувалась наполовину.). Телевізійний передавач мод «ЛЁН» такого резерву не мав і тому обслуговуючий персонал зазвичай працював в нічний час для забезпечення безперебійної його роботи .
Програма Першої Української програми радіомовлення розпочинала свою роботу о 6-00 і тривали до 24-00 з перервою з 15-00 до 16-00, під час якої виходила програма РАТАУ для редакцій міських газет.
З другого півріччя 1967 року в ефір стала виходити друга програма Українського радіомовлення «Промінь».
У 1973(?) році введено до експлуатації другий телевізійний передавач
мод. «Ураган», який транслював телевізійну програму УТ-2 (зараз 1+1). Згодом чисельність обладнання розширювалась, удосконалювалась техніка, морально застаріле обладнання замінювалось новим …
Зараз ( а далі вже Гриша Кальченко – колишній редактор стінної газети «Телеретранслятор», а зараз –директор ретранслятору ab ave…- всему міру і городу).
Радіоінженер, колишній працівник телеретранслятора (з 7.01.1967р по 25.08.1972р.) В. Бурковський.
В. Бурковський.
18.03.2010року.
Спогади про Білопілля 